Проект стандарту на пшеницю для експорту
Гуменюк Г.Д., докт. с.-г. наук, зав. кафедри стандартизації та сертифікації с.-г. продукції,
Мельничук С.Д. канд. біологічних наук,
Солодчук Н.В., магістр
Національний аграрний університет
Шановні товаровиробники пшениці, селекціонери, експортери, трейдери, заготівельники, спеціалісти по контролю якості зерна, що готується на експорт та всі зацікавлені в національному стандарті ДСТУ "Пшениця для експорту", вашій увазі представляється проект (1-ша редакція) стандарту.
Будемо вдячні за вислані зауваження та пропозиції щодо встановлених вимог до пшениці та методів контролю якості.
Свої зауваження прохання надсилати на адресу розробника: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 15, Національний аграрний університет, кафедра стандартизації та сертифікації с.-г. продукції.
В Україні на пшеницю чинним є ДСТУ 3768-2004 "Пшениця. Технічні умови", в якому м'яку пшеницю поділено на 6 класів, а тверду - на 5 класів і встановлені до них вимоги. Це стандарт для внутрішнього користування і він задовольняє товаровиробників та переробників зерна.
У цьому стандарті є вимоги до пшениці для експорту і така пшениця розділена на два класи - продовольчу і кормову. Вимоги не обґрунтовані і така класифікація не буде слугувати інтересам товаровиробника і ні в якій мірі не усуватиме бар'єри в торгівлі.
У бувшому Союзі був стандарт для пшениці на експорт, такий стандарт в даний час є і в Канаді.
Україна має можливість найближчим часом стати основним експортером пшениці на європейський та світовий ринок зерна.
Враховуючи те, що на світовому ринку пшениці покупці вимагають відповідності пшениці вимогам міжнародних стандартів, особливо це відноситься до чистоти зерна (наявності домішок) та методів контролю якості.
З метою розроблення стандарту на пшеницю для експорту і наближення його до вимог міжнародних стандартів були вивчені міжнародні стандарти ISO 7970:2000 на м'яку пшеницю та ISO 11051:1994 на тверду пшеницю, стандарти інших країн, а також Директива ЄС № 824-2000 від 19.04.2000 р., якою встановлені вимоги до партій зернових, які готуються для поставки на європейський ринок. Для наукового обґрунтування вимог до показників якості пшениці вивчені і узагальнені результати випробувань нових сортів пшениці, які проведені Центром сертифікаційних випробувань Українського інституту експертизи сортів рослин (ЦСВ УІЕСР) за період 1997-2002 рр., та дані Державної хлібної інспекції (ДХІ) про якість вітчизняного товарного зерна.
У результаті проведених досліджень встановлено, що у міжнародному стандарті на м'яку пшеницю (ISO 7970:2000) стандартизовано такі показники: вологість не більше 15,5%, маса на гектолітр (натура) не менше 70 кг/гл, активність a-амілази, що визначається числом падіння - не менше 160 с і максимальний вміст пошкоджених зерен (битого, щуплого, недозрілого, зерна ушкодженого шкідниками) і інших хлібних злаків не більше 15%, а також шкідливе або токсичне зерно і зерно уражене сажкою не більше 0,5%, в т.ч. ріжки - 0,05%. По кожній назві пошкодженого зерна приводяться максимально допустимі рівні.
У стандарті ISO 11051:1994 на тверду пшеницю, крім названих вище показників, стандартизовано загальну кількість неповністю скловидних зерен (не більше 40%), вологість не більше 14,5%, маса на гектолітр - 75кг/гл, а максимальний вміст пошкоджених зерен і число падіння на такому ж рівні відповідно 15% і 160с.
В стандарті США пшениця розділена на 5 класів і стандартизовано також три показники і домішки: натура скловидних типів - 644-746 г/л; інших типів - 656-772 г/л: скловидність - 50-58%; зерна інших типів - від 3 до 10% в залежності від сорту і дефектні зерна. Класифікація домішок (дефектних зерен) також інша і не співпадає з ISO і нашою.
В стандарті Словаччини на продовольчу пшеницю (заготівельну і постачальну) стандартизовані волога - 14%, натура - 750-780г/л, число падіння - 170-200с, зернова і смітна домішка - 3-6%, а також клейковина - 23-25% і білок - 10,5-11,5%.
В стандарті Колумбії пшениця поділяється на три категорії і стандартизовано тільки вологу -14%, натуру - 650-750г/л, ушкоджене зерно - 2-8%, мілке, бите і зморшкувате зерно - 3-10%.
Найбільш складним стандартом на пшеницю є стандарт Канади. Пшениця Канади поділяється на 8 класів, в кожному з них 2-3 сорти і кормова. В стандарті окремо вимоги до пшениці, яка експортується і до пшениці для внутрішнього використання. Основними показниками є натура і скловидність, які стандартизуються на рівні відповідно 630-774г/л і 35-80%. Але в стандарті Канади особлива увага приділяється чистоті зерна. Найменувань сортових ознак і домішок, вміст яких обмежується, дуже багато (до 30). Класифікація їх також не відповідає міжнародному стандарту.
Узагальнюючи вище приведене можна зробити висновок, що класифікація домішок і допустимий їх вміст у пшениці різний і не співпадає з міжнародними стандартами. Основними показниками у всіх вивчених стандартах є: волога, натура, число падіння, скловидність і домішки, клейковина і білок стандартизовані тільки в стандарті Словаччини. Величини цих показників також різні, що залежить від якості тих сортів пшениці, які вирощуються у даній країні. Такі ж показники включені в ДСТУ, величини їх також закладені у відповідності до якості українських сортів пшениці.
Директива ЄС № 824-2000 регламентує вимоги до інтервенційних партій - показники якості для м'якої і твердої пшениці: вологість не більше 14%, маса на гектолітр відповідно 73 і 75 кг/гл, число падіння - 220с, білок в перерахунку на суху речовину відповідно 10,3 і 11,5 %, зернова домішка - 7 і 5%, пророслі зерна - 6%, фузаріозні зерна для твердої пшениці не більше 1,5%, шкідлива домішка - 0,1%, ріжки - 0,05%, бите зерно 5 і 6% щупле і дроблене зерно для твердої пшениці - 3% і зерна ушкоджені теплом - 0,5%, для твердої пшениці регламентується також максимальний вміст зерен із зміненим кольором - 27% та максимальний вміст домішок не більше 12%. Для м'якої пшениці регламентується мінімальне значення індексу Зелені (показник седиментації) - 22 мл.
При експорті пшениці (у межах тарифної квоти для країн членів СОТ) до пшениці встановлюються дуже високі вимоги (вміст білка не менше 14,6%, натура не менше 780 г/л, неякісного зерна не більше 10%, вологість - не більше 13%). На світовому ринку основними показниками якості пшениці є вміст білка. У вимогах ЄС - число падіння, вміст білка та показник седиментації.
В результаті вивчення і узагальнення даних ЦСВ УІЕСР встановлено, що сорти озимої і ярої м'якої і твердої пшениці, які виведені українськими селекціонерами і випробувані у виробничих умовах мають високі показники якості. Різниця в показниках якості озимої і ярої, а також вирощеної в різних географічних зонах України не суттєва і враховуючи міграцію зерна в межах України, приводимо середні дані по роках
| Рік | Кіль-кість сортів | Маса 1000 зерен, г | Натура, г/л | Загальна скловидність, % | Білок, % | Вміст сирої клейковини, % |
| 1997 | 68 | 42,7 | 735 | 44 | 13,6 | 27,8 |
| 1998 | 73 | 40,0 | 764 | 48 | 13,3 | 27,3 |
| 1999 | 72 | 35,7 | 757 | 57 | 13,8 | 28,5 |
| 2000 | 48 | 38,0 | 786 | - | 14,0 | 28,2 |
| 2001 | 25 | 37,2 | 748 | 75 | 13,4 | 27,7 |
| 2002 | 53 | 38,0 | 791 | 82 | 14,0 | 29,5 |
| Всього | 38,6 | 763 | 62 | 13,7 | 28,2 |
| Рік | Кіль-кість сортів | Маса 1000 зерен, г | Натура, г/л | Загальна скловидність, % | Білок, % | Вміст сирої клейковини, % |
| 1999 | 9 | 38,3 | 801 | 80 | 14,6 | 32,4 |
| 2000 | 4 | 46,0 | 762 | - | 14,3 | 29,0 |
| 2001 | 4 | 39,1 | 788 | 87 | 13,5 | 30,0 |
| 2002 | 5 | 42,4 | 768 | 94 | 13,6 | - |
| Всього | 41,5 | 780 | 87 | 14,0 | 30,5 |
Як свідчать дані якість українських сортів пшениці перекриває вимоги встановлені в усіх вище наведених стандартах. Такою пшеницею можна задовольнити самі вибагливі вимоги європейського і світового ринку за різними показниками якості.
Не дивлячись на високі потенційні можливості українських сортів, якість фактично вирощеної пшениці значно нижча. Із всіх сортів районованих в останні роки на території України біля 30% сортів сильної і 40% сортів цінної пшениці. Сильна пшениця має вміст білку вище 14% та вміст клейковини вище 28%, цінна відповідно 13% і 25%. У виробничих умовах сорти часто не реалізують свої характеристики, що пов'язано з багатьма об'єктивними причинами: недотримання технології вирощування, недостатнє та незбалансоване за мікро- і макроелементами, значне пошкодження зерна шкідниками та ураження рослин хворобами тощо.
Для покращення стану необхідні додаткові фінансові витрати.
На жаль держава не цінить той золотий фонд, який має, не вкладає у розвиток сільського господарства необхідні кошти, не допомагає товаровиробнику спільно подолати той занепад, в якому вони зараз знаходяться, в результаті чого втрачає валюту, а також імідж держави, яка б могла завоювати світовий ринок зерна.
І як результат дані отримані Державною хлібною інспекцією за останні п'ять років (таблиця 3).
| Показники | Рік обстеження | ||||
| 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | |
| Маса обстеженої пшениці, тис.тон, в т.ч.: продовольчої, % непродовольчої, % |
3436,5 66,8 33,2 |
1735,3 67,7 32,3 |
4489,6 54 46 |
4585,6 43 57 |
3935,6 65 35 |
| Клас, %: 1 2 3 4 5 6 не класна |
0 0,2 30,8 32,1 6,9 29,6 0,4 |
0 0,2 21,3 35,5 5,0 37,8 0,2 |
0 0,2 16,8 32,2 4,7 45,9 0,2 |
0 0,4 15,6 24,8 2,6 56,6 0 |
0 1,1 3,8 26,0 4,1 35,0 0 |
| Вологість, % | 13,3 | 15 | 13 | 13 | 16,3 |
| Натура, г/л | 746 | 746 | 767 | 769 | 740 |
| Скловидність, % | 39 | 40 | 41 | 40 | 40 |
| Пошкодження клопом-черепашкою, % | 2,6 | 4,6 | 4 | 3,4 | 2,6 |
| Кількість клейковини, % | 19 | 18 | 17 | 18 | 19,5 |
| Розподіл клейковини за кількостю, %: до 15 від 16 до 17 від 18 до 22 від 23 до 27 від 28 до 32 більше 32 |
10,4 8,9 40,5 39,4 0,7 0,1 |
20,8 9,5 42,7 26,3 0,7 0 |
30,7 10,3 39 19,5 0,5 0 |
33,3 16,4 31,3 18,1 0,7 0,2 |
15,1 5 32,9 43,3 3,3 0,4 |
| Розподіл клейковини за якістю, %: І ІІ ІІІ не відмиваюча |
0,6 68,1 25,7 5,6 |
0,6 67,4 19,5 12,5 |
1,3 55,7 24,9 18,1 |
1 54,8 25,2 19 |
0,3 66 22 11,7 |
| Смітна домішка, % | 1,9 | 1,9 | 2 | 1,8 | 2,6 |
| Зернова домішка, % | 3,9 | 3,7 | 3 | 3,5 | 4,9 |
| Пророслі зерна, %, в т.ч.: до 1 від 1 до 3 від 3 до 5 більше 5 |
0,9 92,8 4,7 2,5 |
1,8 86 11,4 2,6 |
0,1 93,8 5,7 0,5 |
0,7 45,6 38 6,9 9,5 |
0,2 45,4 33,2 9,7 11,7 |
Як видно з таблиці 3, той високий потенціал українських сортів пшениці у виробничих умовах не реалізується. Основна маса отриманої пшениці це 3, 4 клас і кормова. Волога не перевищувала норму, натура становила в середньому 754 г/л, що відповідала 2-3 класу, сира клейковина 18,3%, середній вміст смітної домішки складає 2%, зернової - до 5%, що відповідає вимогам 1 - 2 класу, ушкодженість клопом-черепашкою - 3,4%.
На жаль, в лабораторіях ДХІ не визначають вміст білка, та число падіння, які є дуже важливими показниками якості пшениці.
Порівняльний аналіз вимог до показників якості пшениці у вивчених НД з отриманими даними в ЦСВ УІЕСР та ДХІ приводиться в таблиці 4.
| Назва показника | ЦСВ УІЕСР (1997-2002 рр) | ДХІ 1999-2003 рр. | ISO 7970:2000 (м'яка) | ISO 11051:1994 (тверда) | Директива ЄС 824/2000 | ||
| м'яка | тверда | м'яка | тверда | ||||
| Вологість, % | - | - | 14,7 | 15,5 | 14,5 | 14,5 | 14,5 |
| Натура, г/л | 763 | 780 | 754 | 700 | 750 | 730 | 780 |
| 62 | 87 | 40 | - | 60 | - | - | |
| Вміст білку, % | 13,7 | 14,0 | - | - | - | 10,5 | 11,5 |
| Число падіння, с | - | - | - | 160 | 160 | 220 | 220 |
| Вміст сирої клейковини, % | 28,2 | 30,5 | 18,3 | - | - | - | - |
| Якість клейко-вини, група | І | ІІ | ІІ-ІІІ | - | - | - | - |
Виходячи із приведеного аналізу доцільно в стандарті на пшеницю для експорту встановити вимоги до елітної пшениці (сильні і цінні сорти), хлібопекарської пшениці та до іншої пшениці, не називаючи її кормовою, бо покупець може використовувати її на продовольчі чи технічні цілі, а також окремо вимоги до твердої пшениці (таблиця 5).
| Показники | М'яка пшениця | Тверда пшениця | ||
| Елітна | Хлібопекарська | Інша пшениця | ||
| Типовий склад | І - IV | І - IV | І - IV, |
V -VI |
| Маса на гектолітр (натура), кг/гл, не менше | 76,0 | 73,0 | 71,0 | 77,0 |
| Вологість, %, не більше | 14,5 | 14,5 | 14,5 | 14,5 |
| Число падіння, с, більше | 200 | 200 | 150 - 200 | 200 |
| Вміст не повністю скловидних зерен, % не більше | 40 | 60 | 60 | 30 |
| Масова частка білку (на суху речовину), %, не менше | 16 | 13 | 12 | 16 |
| Показник седиментації, мл, не менше | 40 | 18 | 15 | - |
Всі ці вимоги науково обґрунтовані і їх можна витримувати при формуванні партій зерна пшениці для експорту. Пшениця такої якості буде мати великий попит на світовому ринку зерна і реалізовуватись за високими цінами, що буде стимулювати товаровиробника, заохочуючи його до вирощування високоякісної пшениці.
Встановлені вимоги до хлібопекарської пшениці, це середньої якості пшениця, яка вже нині вирощується на Україні.
Враховуючи великий дефіцит на європейському та й на світовому ринку зерна твердої пшениці, було б дуже вигідно вирощувати таку пшеницю і для експорту, бо селекційні сорти високоякісної твердої пшениці також маємо.
Звичайно у контрактах можуть встановлюватись і інші вимоги до цих чи інших показників, чому не перечить розроблений стандарт.
При імпортно-експортних операціях важливим бар'єром є не показники якості, бо їх можна регулювати контрактом, а чистота зерна, тобто наявність домішок в партії зерна різного пошкодження.
Термінологія домішок, яка є в стандартах ISO, Директиві ЄС, в стандартах інших країн не співпадає між собою, а також із термінологією в наших стандартах на зерно, але навіть вона не співпадає не по назві ушкоджень, а у групуванні цих домішок і в їх кількості.
Тому вважаємо за доцільне у розроблюваному стандарті прийняти класифікацію домішок і їх кількісний вміст згідно з ISO 7970:2000 і ISO 11051:1994 відповідно до м'якої і твердої пшениці.
| Назва домішки | М'яка пшениця | Тверда пшениця |
| Пошкоджене зерно: -бите зерно -щупле зерно -нездорове зерно -зерно пошкоджене шкідниками -зморшкувате зерно -фузаріозне зерно |
7,0 8,0 1,0 2,0 - - |
7,0 5,0 1,0 2,0 5,8 1,5 |
| Інші хлібні злаки | 3,0 | 3,0 |
| Сторонні домішки: неорганічні домішки |
2,0 0,5 |
2,0 0,5 |
| Шкідливе та/або токсичне насіння і зерно уражене сажкою ріжки |
0,5 0,05 |
0,5 0,05 |
| Максимальний вміст битого, щуплого, нездорового, пошкодженого шкідниками зерна і інших хлібних злаків, % не більше | 15 | 15 |
Для визначення домішок та інших показників якості пшениці для експорту в проекті ДСТУ приведені міжнародні стандарти, які вже гармонізовані в Україні, для тих показників, методи визначенні яких ще не гармонізовані - методи приведені в додатках до розробленого стандарту, що дасть можливість при контролі користуватись міжнародними методами, тим більше, що методи прості і не вимагають дорогого обладнання.
Отже, в розробленому стандарті використані окремі положення міжнародних стандартів ISO 7970:2000 на м'яку пшеницю та ISO 11051:1994 на тверду пшеницю, а саме: терміни домішок та їх визначення (розділ 3), перелік домішок і їх кількісний вміст для м'якої і твердої пшениці (таблиця 3), метод визначення неповністю скловидних зерен (додаток Г) та метод визначення вмісту домішок (додаток Д).
За ступенем відповідності розроблений стандарт - нееквівалентний міжнародним стандартам.
Розроблений таким чином стандарт на пшеницю для експорту дасть можливість показати світу, якої якості пшениця у нас є та зацікавить товаровиробників вирощувати високоякісну пшеницю.
Проект стандарту відповідає вимогам національної стандартизації щодо розроблення НД і прийняття міжнародних стандартів.
««« Назад